ФРТУ долучилась до обговорення законопроекту з регулювання діяльності авіаперевізників
Федерація роботодавців транспорту України направила до Міністерства інфраструктури та Державної авіаційної служби свої пропозиції до проекту Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності авіаційних перевізників, пов’язаної з перевезенням пасажирів, вантажу повітряним транспортом», врахування яких, на думку ФРТУ, дозволять повною мірою визначити та врегулювати питання ліцензування повітряних перевізників.
ФРТУ погоджується, що розробка даного проекту закону є безумовно важливим кроком, оскільки гармонізація українського та європейського законодавства сприятиме уніфікації наявних національних правил, створенню прозорих критеріїв для прийняття державними органами рішень щодо доступу до ринку, а також дозволить підвищити рівень безпеки авіації. Разом з цим, розроблений законопроект потребує доопрацювання в частині приведення його у відповідність до вимог Регламенту Європарламенту та Ради ЄС 1008/2008 від 24 вересня 2008 року «Про загальні правила здійснення авіаперевезень у Співтоваристві» (Регламент 1008), а також законодавства України.
Зокрема, ФРТУ вважає, що норми закону, у разі його прийняття, повинні розповсюджуватись також і на повітряне перевезення пошти, адже Регламент 1008 чітко визначає, що жодне підприємство не має права здійснювати авіаперевезення пасажирів, пошти та/або багажу, якщо йому не було видано відповідної експлуатаційної ліцензії.
Також пунктом 9 частини 3 статті 4 встановлено, що авіаційний перевізник повинен мати фінансово-економічну спроможність для забезпечення своєї діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом. Та разом з цим, законопроект не визначає критерії фінансово-економічної спроможності авіаперевізника, у той час як стаття 5 Регламенту 1008 встановлює відповідні фінансові умови.
Окрім цього, ФРТУ наполягає на необхідності доопрацювання частини 5 статті 4 та частини 3 статті 10 законопроекту, які вимагають надання ряду документів, у тому числі фінансової звітності, які не передбачені чи не є обов’язковими згідно із Регламентом 1008. Також частина 1 статті 12 законопроекту містить перелік підстав для анулювання ліцензії, який є ширшим, ніж це передбачено документом ЕС. Відповідного коригування потребує й частина 2 статті 9, яка не встановлює з якого саме моменту починається перебіг місячного терміну, впродовж якого ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії.
Також ФРТУ має зауваження до термінів проведення перевірок, передбачених частиною 2 статті 14 законопроекту, та вважає, що терміни для повідомлення про проведення планової перевірки (10 робочих днів) та позапланової перевірки (1 робочий день) є надто стислими. Натомість термін проведення перевірки до 45 днів, як це передбачено частиною 3 статті 14 законопроекту, є занадто довгим. А права «доступу на територію, у виробничі та інші приміщення авіаційного перевізника для їх обстеження і з’ясування питань, безпосередньо пов’язаних з предметом перевірки», які надані голові та членам комісії відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 законопроекту є зайвими, оскільки фінансову спроможність авіаперевізника та його відповідність ліцензійними вимогам можливо та достатньо перевірити на підставі документарної перевірки, без доступу до приміщень, які, водночас, з огляду на правила авіаційної безпеки, можуть мати обмежений режим доступу.
Суттєвим зауваженням є відсутність у законопроекті норм, які б регулювали питання «перехідного періоду» щодо ліцензій, виданих до моменту прийняття цього Закону.
Повідомляємо також, що раніше представники ФРТУ взяли участь у нараді з громадського обговорення законопроекту, ініційоване Міністерством інфраструктури спільно з Державіаслужбою згідно із вимогами діючого законодавства.
Нагадаємо, проект Закону розроблено на виконання підпункту 4 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2015 року «Про заходи щодо захисту національних інтересів України в галузі авіації», введеного в дію Указом Президента України від 4 вересня 2015 року № 535, та з метою приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу.
