Помилка
  • Помилка завантаження даних каналу

ФРТУ: розробка інфраструктурних проектів ДПП потребує безпосередньої участі роботодавців

foto FRTU PPPФедерація роботодавців транспорту України (ФРТУ) вважає за доцільне, щоб роботодавці брали участь в обговоренні та розробці проектів державно-приватно партнерства (ДПП) в інфраструктурній галузі.

Умови реалізації інфраструктурних проектів та правила ДПП роботодавці транспорту обговорили з представниками Міністерства інфраструктури, Одеської обладміністрації, бізнеса, профспілками, експертами та юристами під час круглого столу «Державно-приватне партнерство. Принципи та особливості партнерства влади, громадянського суспільства та бізнесу в транспортній сфері», організованого Федерацією. Адже ФРТУ як єдине репрезентативне всеукраїнське об'єднання роботодавців автомобільної, морської, авіаційної і залізничної галузей сприяє створенню комфортного для роботодавців транспортної галузі бізнес-середовища, здійснює захист їх прав та інтересів.

«Сьогодні тема державно-приватного партнерства вже перейшла в стадію обговорення конкретних проектів. У цих умовах роботодавці і ФРТУ, як носій необхідної експертизи, повинні нарівні з Мінінфраструктури та профспілками брати активну участь в цих процесах», - зазначив радник Голови ФРТУ з питань ДПП Анатолій Амелін.

Нагадаємо, що раніше Міністерство інфраструктури презентувало пілотні проекти ДПП в портовому, авто та авіа секторах транспорту. Зокрема, були названі концесійний проект парковки в аеропорту «Бориспіль», концесійний проект Київської кільцевої дороги, концесійні проекти в портах (Херсонський та «Октябрьськ»), проекти ДПП з реконструкції залізничних станцій, будівництво нової автодороги «Одеса-Рені».

Радник Міністра інфраструктури України з питань ДПП Юрій Гусєв повідомив учасникам круглого столу, що Мінінфраструктури спільно зі Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку вже починає розробку техніко-економічного обґрунтування для двох морських портів - «Октябрьськ» та Херсонський.«Ми могли б показати світові кілька успішних концесійних проектів у портовій інфраструктурі. І завдяки взаємодії зі Світовим банком та ЄБРР ми могли б добре такі проекти структурувати», - підкреслив Юрій Гусєв. Він також зазначив, що пілотні проекти необхідно реалізовувати за новим законодавством, яке буде відповідати світовим практикам, і тим вимогам, які в тому числі висувають Світовий банк і ЄБРР, бути прозорим та зрозумілим.

Також Юрій Гусєв погодився з експертами, що в законодавстві необхідно передбачити фіскальні і бюджетні ризики, які найбільше турбують інвесторів. «Ніхто не має можливості розвивати інфраструктуру - приватну або публічну без джерел покриття витрат. І виникає двояка ситуація, при якій портові збори або тарифи збирають державні компанії, зокрема АМПУ та Укрзалізниця, при цьому інвестор, навіть маючи певні механізми інвестування, не має можливості повернути інвестиції. Міністерству необхідно передбачити механізми компенсації», - зазначив директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

Крім того, експерт зазначив, що від міністерства очікується, що будуть сформовані чіткі критерії щодо формату інвестування, які підходять зокрема тому чи іншому порту. І вважає, що в Україні повинен бути реалізований підхід «порт плюс залізниця», оскільки під'їзні колії та припортові станції є основними факторами, що гальмують розвиток портів. Його підтримав співвласник компанії «Трансінвестсервіс» Олег Кутателадзе, який запропонував припортові станції передати від залізниці відповідним адміністраціям портів, - тільки після цього інвестори будуть їх розвивати.

Крім того, на думку заступника начальника адміністрації порту «Южний» Інни Яблонської під час реалізації проектів ДПП може виникнути «земельна» проблема. «Зокрема, порт Южний володіє не всіма землями, а тільки тими, що знаходяться під причалами. Решта землі належить і Комінтернівському району, і місту Південному, і Одеської обладміністрації, тому управляти і розвивати якісь проекти, не маючи впливу на того, хто буде перебувати на цих землях і що буде там робити, дуже складно», - підкреслила вона.

Крім заявлених Мінінфраструктури проектів ДПП, окремі проекти планує здійснити Одеська обладміністрація: наприклад, концесійний автобан в напрямку Бухаресту, реалізація якого залежить від різних факторів, у тому числі від підписання асоціації з ЄС і будівництва поромного комплексу «Орлівка». Як і в портових, так і в автодорожніх проектах ДПП важливо врахувати всі плюси і мінуси різних форм. «Ми не можемо передбачити якою буде ситуація через 49 років. Але з точки зору держави, концесійний договір, напевно, повинен бути більш цікавий», - зазначив начальник відділу інвестицій в інфраструктуру Агентства з інвестицій та розвитку Одеської ОДА Володимир Шемаєв.

Успіх пілотних проектів учасники круглого столу вбачають у тому, щоб їх реалізація не залежала від зусиль лобістських груп, зв'язків міністерства з керівниками якихось конкретних компаній. «Дуже важливо, щоб це була системна робота, яка буде координуватися з одного центру, з чітким поясненням того, що відбувається за територією проекту», - підкреслив Сергій Вовк.

Учасники круглого столу відзначили, що процеси, які відбуваються, відобразяться і на вже існуючих проектах ДПП. Як приклад привели Одеський порт, де понад двадцять років працює оренда. «Не можна ігнорувати компанії, які сьогодні працюють в Одеському порту і інвестували певні кошти. Коли буде прийнято відповідне рішення, у них повинно бути пріоритетне право, наприклад, при приватизації об'єктів, які вони орендують 20 років», - зазначив начальник адміністрації Одеського порту Михайло Соколов. - «Очікуваний законопроект повинен врахувати всю специфіку існуючої ситуації».

«Федерація роботодавців транспорту України відкрита для співпраці з Міністерством інфраструктури та усіма зацікавленими сторонами. Ми впевнені, що тільки діалог з ринком і експертами створить необхідну довіру інвесторів для реалізації інфраструктурних проектів ДПП», - резюмував дискусію радник Голови ФРТУ з питань ДПП Анатолій Амелін.

Нагадаємо, що раніше Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що все нестратегічне майно повинно бути відокремлене від дійсно стратегічного і передано в приватні руки. Він переконаний, що введення нових моделей державно-приватного партнерства дозволить реалізувати найбільш ефективний інструмент інвестування в розвиток дорожньо-транспортного комплексу країни.

Додаткова інформація